«Літературний зореліт» відправився в політ.

В районній бібліотеці на абонементі 5-9 класів відділу обслуговування дітей започатковано роботу клубу за інтересами «Літературний зореліт». Клуб - це добровільне об'єднання читачів на основі єдності інтересів до літератури. Клуб - це місце спілкування, обміну думками. Учням 9-А класу міської ЗОШ №1, випала честь бути першими членами новоствореного клубу.

Девізом клубу є гумористичні слова відомого байкаря Івана Андрійовича Крилова «Книжки не вовки, не загризуть… а цілком проковтнуть!».  Відповідає девізу і емблема, де зображено безкінечну небесну сферу, Зореліт, що прямує до нової Літературної Зірки, яку не можливо відкрити без допомоги її Величності Книги, і звичайно ж, сузір’я Космічних Вовків.

Літературний клуб – це набагато більше, ніж шкільний урок, це зовсім не смертельне занудство. Його створено, щоб і розважитись і принести задоволення і отримати знання. Література – це класно! Захопливо! Весело! Цікаво! Це пригода врешті-решт!

«Літературний зореліт» - це відкриття на літературному небокраї нових зірок рідного краю, України та світу. А відкривати їх будемо шляхом проведення літературних та літературно-музичних вечорів, презентацій, зустрічей з письменниками та іншими цікавими людьми, дотичних до літератури, екскурсій, вікторин, конкурсів, презентацій та прем’єр нових книг, диспутів, оглядів кращих зразків української та світової літератури, організацій свят і творчих виступів членів клубу.

Засідання клубу буде відбуватися 1 раз у квартал. На першому засіданні члени клубу та гості здійснили захоплюючу подорож літературним небокраєм, під час якої відкрили найяскравішу поетичну Зірку не тільки Шполянщини та Черкащини, а й усієї України, Зірку на ймення – Олександр Петрович Діхтяренко. Письменник у 2009 році став першим лауреатом літературної премії імені Олекси Влизька, заснованої Шполянською райдержадміністрацією та районною радою, яка нині вже досягла всеукраїнського рівня. В творчому доробку чотири збірки високопробної лірики. «У пошуках мелодії душі», «Межа відвертості», «Голос дороги», «Стихія слова» - чотири етапи життєвого і творчого шляху. Автор із властивим йому глибокозмістовним словом здійснив екскурс у своє дитинство, де згадав його солодкі радощі: «Короткі дні. Святкова тепла хата», «Делікатес», «Першокласне життя», друзів дитинства «Сиділи ми за партою шкільною». Повідав присутнім про своє бачення навколишнього світу: «Кажуть, що ти гвинтик, що якесь плісе», «За Сковородою», «Вересневі дні». Проаналізував вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати» і озвучив власний переспів цього твору «Йдуть україночки-дівчата». У своїй творчості поет торкнувся духовних сфер людського буття: «Сільська Церква», «На Спаса». Прозвучали патріотичні поезії: «Мій борг» (Пам’яті Олександра Кондратюка), «Іванові Носачу»- твори поета великої зрілості й сили.

Чудова поетична мандрівка в «Літературному зорельоті» закінчилась декламуванням учнями творів автора. Вдячні шанувальники творчості дарували квіти та слова вдячності талановитому поету.

Далі зоряно-фантастичний політ тривав уже на музичних крилах ансамблю гітаристів дитячої школи мистецтв. Музичні дарунки лунали від солістів – гітаристів Збризького Назара та Чепур Софії, баяністів Тулумана Дениса та Бебешка Єгора.

Адміністрація ЦРБ висловлює щиру подяку юним артистам та викладачам по класу гітари Георгієвій Дарії Володимирівні, Георгієвій Ользі Петрівні, по класу баяну та акордеону  Мошковій Людмилі Антонівні.

На цьому «Літературний зореліт» завершив свій перший політ і буде готуватись до наступного. А вирушить він на батьківщину відомого поета, «на грані геніальності», як сказав про нього Євген Маланюк, нашого земляка із села Куцівка, Смілянського району - Тодося Осьмачки.

Валентина Іванкіна